Правильний підбір і посів ярих зернових культур
Високу врожайність ранніх ярих культур можна отримати лише за підбору високопродуктивних сортів, стійких до абіотичних і біотичних факторів. З метою кращого використання екологічних умов та різноманітного агротехнічного фону, особливо попередників, у господарствах доцільно вирощувати 2-3 сорти ранніх ярих зернових культур різних екологічних і біологічних груп, що дає можливість стабілізувати виробництво зерна і знизити навантаження на збиральну техніку в період жнив.Головною особливістю технології передпосівного обробітку під ярі культури є складність прогнозування її заздалегідь, адже на фізичні властивості посівного шару значною мірою впливають водний і температурний режими, які складаються взимку та у період весняного сніготанення, а також умови фізичного „достигання” ґрунту в допосівний період. Комбінації погодних умов щороку різні і у зв’язку з цим вимагають відповідного корегування вже напрацьовані технологічні схеми обробітку ґрунту до сівби ярих культур, незалежно від строків її проведення.Дотримання основних агротехнічних вимог у ранньовесняний період 2022 р., забезпечить високий рівень реалізації потенціалу ранніх ярих зернових культур.
Організація робіт з протруювання насіння в господарстві визначається, в основному, умовами зберігання насіння і наявною в конкретному господарстві технікою для його обробки і використання. При виборі протруйника необхідно керуватися спектром його фунгіцидної дії та результатами фітоекспертизи насіння, яку проводять лабораторії діагностики і прогнозів, що дозволяє забезпечити економію до 30-40 % дороговартісних препаратів. Слід пам’ятати, що за тривалого використання одних і тих же протруйників патогени набувають резистентності до них. Тому протруйники слід чергувати.В останні роки набула поширення технологія обробки насіння регуляторами та стимуляторами росту і штамами асоціативних азотфіксувальних бактерій, але при цьому протруєння насіння слід провести за 10-12 днів до обробки препаратами.
Під ярі зернові колосові культури вносять повне мінеральне добриво, в якому найважливіше значення належить азоту, дози якого слід диференціювати залежно від ґрунтової відміни, попередника і, особливо, його удобрення. Доза внесення азоту на високому агрофоні має бути в межах 45-60 кг/га. Після малоцінних попередників та на ґрунтах з відносно низькою родючістю її підвищують до 60-80 кг/га. При цьому на відміну від озимих культур 50 % загальної дози азоту необхідно обов'язково внести до сівби. Фосфорні і калійні добрива вносять під зяблеву оранку, що сприяє перемішуванню з ґрунтом на всю глибину орного шару і забезпечує кращий розвиток кореневої системи та рослини в цілому. Найбільшу потребу у фосфорі рослини мають на початку кущіння – виходу в трубку. При весняному внесенні добрив фосфор залишається малодоступним для рослин, оскільки не засвоюється так швидко ґрунтовим комплексом. Калій підвищує стійкість соломини до вилягання, зменшує ураження кореневими гнилями і прискорює рух вуглеводів зі стебел і листків у колос.
Підготовка до сівби ярих зернових культур передбачає ряд агротехнічних операцій, з яких найважливішими є підбір попередників і сортів, підготовка ґрунту, внесення добрив, підготовка насіння. Для забезпечення оптимальних умов розвитку в технологічному процесі вирощування ранніх ярих зернових культур важливим прийомом є правильне розміщення їх у сівозміні.Потрібно дотримуватись рекомендованих норм витрат протруйників. За їхнього зменшення не досягається бажаного ефекту, а завищення призводить до зниження схожості насіння унаслідок утворення аномальних проростків, нездатних до подальшого розвитку, які з часом гинуть. Особливо небезпечне підвищення норм витрати препаратів для травмованого насіння.Протруювати насіння можна ,як завчасно (за 2-3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою. Завчасне протруювання особливо ефективне для захисту рослин від сажкових хвороб.
Ярі зернові культури є найхолодостійкішими культурами, тому в умовах поточного року їх слід висіяти у якомога ранні строки, як тільки дозволить стан ґрунту. Критерієм початку сівби є стиглість ґрунту, коли досягається якісне його кришення при обробітку. Запізнення з сівбою за оптимальних умов зволоження зумовлює недобір урожаю 0,1-0,5 т/га на кожен день запізнення, а за посушливої весни цей недобір може зростати. Особливо негативно реагують на запізнення з сівбою овес і пшениця яра.
Підготувала провідний фахівець
ГУ Держпродспоживслужби
у Івано-Франківській області
Вахняк Мирослава